1  вересня  розпочалася  шкільна  пора  і сімдесят першокласників вперше переступили поріг Миколаївської початкової школи.

  Щирими словами привітали школярів дорослі: директор школи Войтович Н. П., поважні гості п. Шпак, п. Шипов, п. Козоглодюк, які вручили заступнику директора школи Сагаль М. М. та кільком учням заслужені нагороди.

  На шкільному подвір*ї зустрілися справжні друзі – діти різних класів, їх батьки й родичі, учителі. Сонячні усмішки, щирі обійми, добрі побажання, барвисті вишиванки, безліч кульок і прапорців… Яке гарне свято - Першовересень!

Дорогий першокласнику! Сьогодні твоє свято: ти відкриваєш для себе яскравий і великий світ знань! Бажаю тобі успіхів на цьому шляху та неймовірних відкриттів!
   З Днем знань!

Як відучити дитину лихословити

   Вперше почувши від дитини матюк, більшість батьків лякаються, але при цьому насилу стримують усмішку: безглуздість брутальних слів із дитячих вуст настільки очевидна, що все це хочеться зарахувати до забавних курйозів…Усміхнулися нишком, але тривога залишилася: а що як приживеться? Як поводитися, щоб малюк не пішов у школу із надто багатим словниковим запасом? Психологи стверджують: поведінка батьків у цій ситуації значною мірою визначається віком дитини.Попереджаючи, постарайтеся пояснити. У початкових класах діти знають, які слова можна говорити в присутності дорослих, а які не можна. Вони сприймають ситуацію природно, тому якщо хтось дозволив собі лаятися матом, то напевно дитина перейняла звичку від домочадців. Батькам необхідно пояснити дитині, що такий вид спілкування неприпустимий. Це найголовніше завдання батьків на даному етапі розвитку дитини. Не забувайте подарувати подарунок дитині, якщо вона не матюкається. В якості подарунка можна подарувати похід в кіно, покупку диска або книги.

11 – 16 років: підлітки лаються, щоб виглядати круто. У компанії підлітків лаятися матом вважається крутим заняттям. Чим більше підліток лається перед однолітками, тим крутіше він виглядає. Якщо підліток лається матом, спробуйте залучити його увагу на доведений науковий факт: слово може керувати долею людини. Кожне слово має значення, а воно може бути добрим чи поганим. Молитви, вірші – речі, які можуть змінити долю на краще, і матюки можуть зіпсувати долю людини. На жаль, ми не завжди знаємо, яким значенням володіє те чи інше слово. Можливо, ця думка зацікавить підлітка.

Використовуйте спосіб переконання, переконайте дитину, що людина у житті повинна відповідати за свої слова.

Не забороняйте! 
Педагогічна аксіома «Заборонений плід солодкий» у цьому випадку працює на всі сто! 
Особливо кепську службу послужить заборона, якщо тато кожен удар молотком по пальцю супроводжує «як годиться». Випущену з рук чайну ложку – також. Гру української збірної з футболу – так само… 
На жаль, у віці після восьми років усі розмови й вмовляння практично марні. Дитина навчилася спостерігати та робити висновки. І хоч як би банально це звучало, сила особистого прикладу має величезне значення! 
Батьки підрослої дитини, по суті, вступають  у боротьбу з навколишнім світом за право впливу на свою дитину. І якщо переможе вулиця з її лексикою, звинувачувати, крім себе, нікого.
А Ваша дитина вже матюкалась?

   ПЕРВОЦВІТИ ПРОСЯТЬ ЗАХИСТУ... І школярі Миколаївської початкової школи роздумують, міркують, філософствують, фантазують  про це.

Підсніжник – це є хлопчик,

дзвінкий, наче горобчик,

Він усіх вітає, весну зустрічає.

Пролісок – його брат,

У лісі постовий-солдат.

Вони двоє дружать,

Весні красній служать.

Анемона їх сестра.

В неї біла голова.

В неї усмішка найкраща,

Бо це квітка не ледаща.

Троє вони будуть дружити,

 На галявці разом жити!

Софія Грисюк, 2-А

Мені конвалія приснилась,

склала листочки й просила мене:

-          Пожалій, не зривай,

Мою красу в смітник не викидай!

Підсніжники білі, як сніг,

Людині туляться до ніг.

Весняні квіточки-малята

Летять, немов ангелята.

Чередніченко Юлія, 2-Б

До нашого краю прилетіла весна,

Подарувала аромати дивні вона.

Кожна її дитинка-квіточка дуже гарна,

Але життя таке примарне!

Особливо я люблю крокус,

Весни барвистий фокус.

Суперово чаклує і всім радість дарує.

Сон-трава до нього пригортається,

Від злих рук уміло захищається:

Приколише тебе до сну,

Як схочеш обкрадати весняну красу!

Кос Дарина, 4-Б

Ніжні конвалії в лісі росли, під вітерцем гойдалися, до пташиної пісні прислухалися. Щороку менше ставало їх, бо кожен зривав, цілі кошики набирав, добрі гроші заробляв. А діти в ліс на екскурсію прийшли, чудо конвалієве знайшли. Та не стали квіти зривати, а почали їх питати: «Конвалії милі! Чом голівки похилили?»  Дрібні квітки тихо шелестіли, їх дзвіночки силу погубили. «Ой, малі бідолашки, не переживайте, до нас довіру майте!»

   Діти викопали квіти, в землю загорнули і додому поспішили. Посадили в городі – от і допомога природі! Підливали, доглядали, добрива давали, від шкідників захищали. Лине дзвін поміж дерева, бо конвалія – королева!

Венчур Марія, 4-А

А більше - у нашій однойменній збірці. І побажайте нам успіху в обласному етапі конкурсу юних поетів!

ТЕМАТИКА ЗАСІДАНЬ ТВОРЧОЇ ГРУПИ

Тематика засідань творчої групи

вчителів початкових класів про РМК

І засідання ( серпень)

1. Обговорення і затвердження плану роботи творчої групи на новий навчальний рік

2. Організаційне забезпечення діяльності  творчої групи

*анкетування членів творчої групи; розподіл індивідуальних тем для опрацювання

*дискусійна трибуна «Проектуємо план роботи творчої групи на рік»

*обмін інформацією про науково-методичну літературу з проблемного питання творчої групи

ІІ засідання (жовтень)

1. Сучасні технології формування компетентності молодшого школяра, розвиток його творчої особистості як інтегрованого результату навчальної діяльності

2. Методичний діалог: "Нові педагогічні технології початкової освіти”

3. Обговорення відповідності чинних підручників з літературного читання у 2 класі програмі. Пошук шляхів виконання Навчальних програм, актуальність хрестоматії з літературного читання.

 Мета відвідування: "Використання інноваційних технологій на уроках математики”.

5. Огляд новинок психолого-педагогічної та методичної літератури.

ІІІ засідання (січень)

1. Психологічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів та її аналіз

2. Реферат на тему "Шляхи активізації пізнавальної діяльності школяра”

3. Творча дискусія "Формування пізнавальної активності молодших школярів”

4. Відвідування та обговорення уроків літературного читання в 2-4 класах.

Мета відвідування: "Способи активізації розумової діяльності школяра”

ІV засідання ( березень)

1. Творчі уроки – фактор навчання творчості

2. Дискусія "Нестандартний урок. Який він?”

3. Проведення аукціону педагогічних ідей "Сходинки творчості”

4. Відвідування та обговорення уроків навчання грамоти в 1 класі.

Мета відвідування: "Використання ігрового матеріалу”

V засідання ( червень)

1. Творчий звіт учителів, які підготували сторінки «Хрестоматії з літературного читання ( 2 клас)».

2. Огляд новинок психолого-педагогічної та методичної літератури

3. Підсумки роботи творчої групи в  навчальному році

- аналіз рівня навчальних досягнень учнів початкових класів

- підсумки роботи творчої групи

4. Визначення завдань діяльності творчої групи на наступний навчальний рік

САМОАНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Самоаналіз педагогічної діяльності

учителя початкових класів Миколаївської ЗОШ І ступеня

СТАСІВ Оксани Юріївни

за атестаційний період з 2011 по 2016 н. р.

Протягом атестаційного періоду працювала над методичною проблемою «Розвиток літературно-творчих здібностей учнів початкових класів».

Мої напрацювання опубліковані у журналі ЛОІППО «Педагогічна думка»  (2011, №3) у статті «Творчість – необхідна умова повноцінного життя людини» та у монографії кафедри педагогіки та методики початкового навчання ДДПУ м..І. Франка «Формування професійної компетентності майбутнього вчителя» у статтях «Розвиток творчих здібностей молодших школярів як складова розвиваючого навчання»  і «Уроки поетики – уроки любові до слова» (2012).

Методичні матеріали до уроків, розроблені мною, є на сайті ЛОІППО у розділі «Початкове навчання»: конспекти уроків «Україна – наш спільний дім», «Культура мовлення» (Укр. мова, 3 клас), дидактичні матеріали до 1-го уроку 2014 р. «Україна – єдина».

Працювала керівником творчої групи учителів початкових класів при МК ВО МРДА у 2011 – 2013 р.р. (проблема «Педагогічна підтримка обдарованості», результат роботи – методичний посібник «У класі – обдарованість»). У 2013 – 2015 р.р. творча група працювала над проблемою «Системний і компетентнісний підхід до  впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти – передумова реалізації виховних і розвивальних можливостей початкової школи», результатом наполегливої праці стали «Зміни до чинних Програм для 4 класу», «Хрестоматії» для читання для 2 класу, 3 класу (до підручника Савченко О. Я.), які теж опубліковані на сайті ЛОІППО.

Своїм вагомим здобутком вважаю рукопис «Розвиток почуттів молодшого школяра засобами слова». Його я представила учителям початкових класів для обговорення на районному семінарі у 2013 році, розповсюдила і зараз, врахувавши зауваження і поради колег, удосконалюю.

У школі була  керівником творчої групи «Дивослово» (проблема «Розвиток критичного мислення школярів»).

Виступала на засіданнях МО школи, свій досвід узагальнила у посібниках «Причини неуспішності в навчанні та шляхи їх подолання», 2012 р., та «Розвиток розумових та пізнавальних здібностей на уроках через використання ІКТ», 2014 р. і запропонувала колегам для розгляду і використання.

Виступала на семінарах, засіданнях, нарадах при ВО з доповідями: «Особистісно орієнтоване навчання – особливий вид діяльності», «Формування природничо-математичних компетентностей учнів 1 класу», «Ключові й спірні питання проекту Закону України « Про освіту».

Брала участь у ІV Всеукраїнському форумі Microsoft «Вчитель-новатор» у м. Київ, 2013 р.

Отримала сертифікат за участь і публікацію на Х Всеукраїнському конкурсі Microsoft “Урок з використанням ІКТ», 2014 р.

Є фіналістом конкурсу «Найкращий конспект уроку позакласного читання сучасної української літератури» і отримала «Відзнаку» МоіНУ й вид-ва «Грані-Т».

У Всеукраїнській природоохоронній акції «Годівничка» зайняла ІІІ місце у конкурсі за кращий сценарій про зимуючих птахів, 2014 р.

Розробила презентації до уроків «Ім’я Шевченка стукає в серцях», «Спостереження за мовою вірша Л. Костенко «Українське альфреско», «Г. Х. Андерсен «Гидке каченя», «Незвичайні пригоди – поруч! (за казкою Мар’яни Савки «Казка про старого лева»).

Під моїм керівництвом учні розробили проекти і КТС «Парки – легені міст та сіл», «Рослини Червоної книги України», «Життя ялинки після свят», «У світі казки чарівної», «Моє захоплення», «Моя весела коляда», «Видатні мешканці Миколаєва», «Чи варто бути волонтером», «Енергозбереження».

Публікації дитячої творчості у медіаресурсах:

газета «Громада»: «Шліфують хист» ( 2012), «Допомога пернатим друзям» (2013), «Чорнобиль  очима учнів» ( 2014), «Думки про маму» ( 2014), «У царстві книг» ( 2014), «Краплинки-мудринки» ( 2015);

інтернет-газета «Свобода»: «Нагородили переможців у Миколаївському районі» (2015);

інтернет-мережа «ВК»: «3-А – найкращий!»;

блог http://stasivok.blogspot.com/.

У рамках роботи батьківського всеобучу розробила і розповсюдила порадники «Дай руку, першокласнику!», «Чого вчать у школі і чого у школі не вчать», «Капітани, а не пасажири! Або… Допоможіть нам дорослішати», «Для дітей – заради майбутнього».

Розробила сценарії і провела виховні заходи «Гордимося родиною», «Козацьке букварикові свято», Андріївські вечорниці, «Шевченко – народний герой», свято вчителя «Педагогічний Оскар», презентувала здобутки гуртківців «Юні поети» на Книжковій толоці.

Про волонтерську діяльність довіреного мені класу повідомлено у статті «Самооборона дякує початківцям» у газеті «Громада». Я відповідальна за наповнення сайту школи. У школі організовую проведення конкурсу «Бобер».

З учнями, батьками організувала і провела екскурсії, поїздки у Крехів, Гошів, «Золотою підковою Львівщини», Славсько, Київ. У Львівській Опері переглянули балет «Коппелія».

Здобутки моїх вихованців:

Конкурс творчих робіт до 20-ти річчя Незалежності України	2011	МРДА	І місце «Юні поети»
Росла собі ялиночка	2012	Всеукр. Асоціація «Дитяча еколог.асоц»	ІІ місце «Юні поети»
У кого бджоли – у того мед	2013	ЛОДЕНЦ	ІІ – Садова Іринка, ІІІ – Романів Орися
Годівничка	2013	ЛОДЕНЦ	ІІ – Ярощук Анна
Природа і фантазія	2014	ЛОДЕНЦ	ІІІ – Оприск Олексій
Новорічна композиція	2014	ЛОЦЕНТУМ	ІІ – Ярощук Анна
Чорнобиль – пам’ятай заради майбутнього	2014	МРДА	І місце, «Юні поети»
К-с знавців рідної мови ім.. Яцика	2014 2015	ВО МРДА ВО МРДА	ІІ – Скрипець Катя ІІ – Скрипець Катерина
Годівничка	2015	ЛОЦЕНТУМ	ІІІ - «Юні поети»
Птах року – 2014	2015	ЛОЦЕНТУМ	ІІ – Ярощук Анна, ІІІ – Грабовенська І., ІІІ – Кай Дарина
Великдень	2015	МРДА	І - «Юні поети»
Герої у наших родинах	2015	Всеукр.	Лауреати: Садовий М. Свобода В., Ярощук А., Кіндрацький Я.
Птах року - 2015	2016	ЛОЦЕНТУМ	ІІ – Оприск, Ярощук ІІІ – Скрипець, Грабовенська

Нагороджена грамотою Головного управління освіти і науки ЛОДА 02.06.2011 р. Отримала «Подяки» за розвиток пізнавальної і творчої діяльності дітей від:

·      МОіНУ і видавництва «Грані-Т» за підготовку призера Всеукраїнського конкурсу «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу»;

·      ЛОЦЕНТУМ ( за конкурси «У кого бджоли – у того мед» 2012, «Природа і фантазія» 2013, «Новорічна композиція» 2013, «Годівничка» 2013, 2015, «Первоцвіти просять захисту» 2013, «Правдивий світ птахів» 2014, «Птах року» 2013, 2014, 2015);              районної бібліотеки.

АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ

АНДРІЇВСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ «У НЕБО, КАЛИТА, У НЕБО»                                                          

Мета: Познайомити учнів з давнім народним звичаєм проводити вечорниці та обрядами ворожіння й кусання калити. виховувати в учнів повагу та любов до традицій рідного народу, до української народної пісні; виховувати інтерес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти народні звичаї та обряди. Розвивати творчі акторські здібності учнів.

Мета. Поглиблювати знання учнів про звичаї, обряди, що виробилися українцями впродовж століть. Захоплюватися невичерпним джерелом яскравої неповторності українського народу, його унікальної культури і високої духовності. Розкрити світ народних звичаїв та обрядів, сприяти вихованню любові до Батьківщини, патріотизму

Відкривається завіса. Сцену оформлено, як світлицю української хати. Вікно з вишиваними фіранками; біля вікна – стіл, застелений вишитою скатертиною, на столі макітра, свічник, хліб, глечик. У правому кутку – піч, біля якої стоїть коцюба, рогачі, лопата. З двох боків сцени – лавки, накриті хідниками, веретами, табуретки.

Слово вчителя. Узимку, коли завершувалися роботи, частішали дівоцькі та парубочі гуляння. Найпам’ятніша дата - 13 грудня, вважається днем пам`яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозванного. За церковними легендами святий проповідував християнство у Скіфії і дійшов аж до Києва, де на одному із пагорбів поставив хрест і сказав: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа!» Згодом там, де він установив хрест, було споруджено Андріївську церкву. Я хочу, щоб сьогодні ожили перед нами вечорниці в ніч на Андрія, а ігри, забави нагадали молодість батькам, бабусям, дідусям. Хай сьогоднішнє свято відкриє перед вами, гості, розум, мудрість, щедрість нашого народу!

Ведучий: Уявімо собі українське село минулого століття погожого зимового вечора. Лежать високі сніги, зірки вийшли на чисте небо, нечутно підносяться над коминами сиві димки. То тут, то там загоряються і гаснуть вогники в хатах. Тихо поскрипує старе дерево, ліниво перегавкуються собаки. Та ось чути веселий дівочий сміх, гучні голоси хлопців – то молодь збирається на вечорниці.

Через зал ідуть дівчата, одягнені у хустки, співають пісню “А в тому саду”.

Дівчинка:        Українські вечорниці починаємо вже не раз,

                         Хай сміх і пісня ллється в серці кожного із нас.

Хлопчик.  Обійдіть весь світ безмірний і скажіть, в якій країні

                   Так зберігся скарб безцінний, як у нашій Україні?

Дівчинка. Просим всіх на наше свято, превелике, пребагате,

                   Від зірниці до зірниці хай лунають вечорниці.

Хлопчик.      Гей, на наших вечорницях хто сумний – розвеселиться!

                      Співи, танці, небилиці – гарні будуть вечорниці!

Тихо звучить народна мелодія. До столу підходить господиня, починає поратися

     Господиня. Господи! Як подумаєш, що коли це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, то аж паркани тріщать… зовсім не те тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще не починалися. Ой-ой-ой, куди це все поділося?

Чути сміх. Господиня схоплюється. Заходять дівчата

 Дівчата разом. Добрий вечір вашій хаті! ( уклін господині)

              Добрий вечір, господине, славна молодице.

              Чули, що у вашій хаті будуть вечорниці.

Господиня.  Добрий вечір, добрий вечір, любі гості! Просимо, просимо.

1-а дівчина. Аби щастя було в хаті, щоб усі були багаті,

                         Аби було любо, мило, аби всі були щасливі.

Господиня. Будем з вами добрі, щирі, то і будем жити в мирі.

                      Тоді всім нам допоможе Матір світу – Матір Божа.

Дів. 2 – Пустіть, господине, до хати разом з вами калиту випікати!

Дів. 3 – На дворі морозець щипає. Нас у хату заганяє!

Дів. 4 – А тут у світлій господі є робота до вподоби:

             Поспівати, пошити, калиту поліпити!

Госп. – Заходьте, милі, до роботи беріться. Ви – займайтесь вишиванням, (показує)

             А ви – підходьте до мене готувати калиту до випікання!

Усі беруться до своєї роботи. Частина дівчаток сідає на лаву з вишиванням і співають тихо пісню „Вишиванка”, інші – підходять до столу, щоб ліпити тісто.

 Господиня подає все необхідне.

Госп. – Подавайте прісне тісто і меду до нього,

             Розкачаємо пухкого коржа золотого.

             Та по черзі всі місіть - і старші й малі,

             Посипайте маком святкові коржі.

             Розкачуйте тісто ніжно, ліпіть колосочки,

             Щоб світились вони сонцем на усі куточки!

Дів. 5 А давайте калинкою калиту вквітчаємо.

           А разом і пісню гарну проспіваємо!

Дівчата витирають руки, беруть кетяги калини і виконують народний

хоровод ”Ой є в лісі калина”, співаючи. У кінці танцю уквітчують калиту

Гос-ня ( виносячи на центр уквітчаний калач)

                  Ставлю калиту нашу підходити на свято

                  Бо пора вже вечорниці наші починати!

Дів. 1 - Наліпимо й вареників, біленьких, смачненьких.

             Та й запросимо у гості хлопчиків гарненьких.

Дів. 2 - Щоб вони разом із нами дружно працювали,

             Андріївські вечорниці  піснею стрічали!

На фоні народної музики дівчата готують страви, виставляють на столі.

1-а дівчина.   Які пахощі! Напевно, все смачне! Тільки щось вареників не видно…

Оксана. Ой, дівчата, мусите побігти до криниці по воду. Замісимо тісто на вареники. Тільки на хлопців не звертайте уваги…(2-3 дівчинки одягають хустки, вибігають надвір. З’являються хлопці і ховаються в кутку, чатуючи на дівчат)

Хлопець1: Атас!!!! Дівчата повертаються, зустрінемо їх!!!

Дівчина1: Чого причепились?! Не заважайте, ідіть геть!

Хлопець2: Макітру вареників на стіл – підемо!

Дівчина2: Та вже будуть вам вареники – їжте їх, хоч трісніть, тільки воду дайте донести!

Хлопець3: Ну що ж! Вважайте, що ви нас умовили. (Тут дівчата ідуть вареники ліпити, а тим часом хлопці спілкуються на дворі)

Хлопець4: Слухайте сюди, хлопці! Ми з Назаром розібрали пліт Оксані Степана Гординського! Та й брами завтра не знайде. Буде йому за те, що не пускав дочку на вулицю бавитися!

Хлопець5: А ми з Ростиком ворота Василя Потурая кинули у город.

Хлопець6: Я бачив, як хлопці з Устияновича викотили вуйкові Богданові Садовому на город воза з сусіднього подвір’я.

Хлопець2: А ми із Ігорчиком панові Мандзюхові розкидали сіно по саду, аж до самої дороги стежку зробили, щоб не боронив Андріані на вулицю виходити.

Хлопець3: Та кілько того сіна! А от ми з Романом у Верещинських ровера на стайню закинули!

Хлопець1: Побешкетували ми добряче, надовго нас запам’ятають.

Дівчина2: Ми тут вареники ліпимо, а хлопці в цей час бешкетують. І їм люди вибачають, бо самі колись молодими були.

Дівчина1: Дівчата, а давайте заспіваємо.

(Дівчата місять тісто, ліплять вареники, співають пісню «Несе Галя воду…»)

У вікно стукають і парубочий голос гукає: «Дівчата, впустіть до хати, бо з дороги збився».

Одна з дівчат відкриває двері, і до хати входять хлопці.

Хлопці всі – Доброго вечора!               Дай, Боже, щастя!

Дівчата всі – Доброго вечора!               Дякуємо!

Хл.1 А чи можна до вас завітати – разом вечір привітати?

Хл.2 Вашу хату звеселяти, гарну пісню проспівати,

Хл.3 Пограти і погуляти, а ще калиту куштувати?

Дів (жартуючи) – А чи добрі ви, чи злі?

Хл. Всі Ой ми хлопці молодці!

Хл. 4 -    Сили у ногах, по-правді, багато, так вони самі тупотять, що просяться в хату! (тупотять)

Хл. 5 Я умію так стрибати, що перестрибну вашу хату! (високо підстрибує, падає – всі сміються.)

Хл.6. А в мене вуса кращі всіх, і з гостинцями є міх! (поправляє розкішні вуса і хвалиться великою торбиною.)

Хл.7 А в мене є такий свисток – що ноги просяться в танок!

(Свистить. Хлопці підстрибують у такт свисту. Знову веселяться, перемовляються)

Гос. Бачу на вечорницях з вами – не сумувати.

       Запрошуємо всіх до нашої хати!

Грає троїста музика, хлопці заходять, викладають до столу гостинці з

мішків і всаджуються на лаві проти дівчат.

1-й хлопець.   Дівчата, чому у вас так невесело? Ви таку пісню співаєте журливу. Хочете, ми вас розвеселимо? Ану, хлопці, давайте ми заспіваємо!

Звучить пісня __________________________________

Лунає музика. Згодом голос з коридору: «Хлопці, допоможіть мені!».

Відчиняються двері – на порозі зі здоровенним гарбузом – Грицько. В'язанка бубликів у нього на шиї.

Усі сміються

Грицько. Чого регочете? Бачите, якого гарбуза мені подарували? Певно, дуже завидно. За це заспівайте мені пісню.

Хлопці і дівчата виконують весело жартівливу українську народну пісню

«Грицю, Грицю, до роботи»

Грицько.   Ох, і нечемна Іринка, я ж до неї і так, і сяк, і цукерком хотів пригостити, а вона все брикається та глузує. Я думав, що вже домовився з нею дружити, разом до школи ходити, контрольні і тести списувати, а вона мені – гарбуза. Та нічого, мабуть, багато насіння з нього буде, та й кашу гарбузову я полюбляю.

Хлопці.   Не сумуй, Грицю.

Грицько. Я і не сумую, та батько буде бити! З ким примусять тепер дружити? Я вже засмутився.

Хлопці.   Давайте, дівчата, потанцюємо, і ти, Грицько, звеселися!

(танцюють польку).

Дівчата.   Давайте ворожити!

                  Андрію, Андрію, на тебе маю надію.

                  Хочем долю свою знати, просим тебе помагати.

Господиня.   Ось як скуштуєте вареників і дізнаєтесь, ким буде ваш суджений. А щоб дізнатися ім'я хлопця-судженого, потрібно підійти до першого незнайомого чоловіка і під будь-яким приводом запитати, як його звати. Таке й буде ім'я твого друга.

Дівчата.   Давай спробуємо. (Підходять до чоловіків у залі).

Дівчина6: А мені бабуся казали, що колись ворожили на речах. Дівчина, якій ворожили, виходила за двері. Тоді дівчата брали п’ять тарілок і ставили під неї речі: хустку, склянку, гроші, нитки, вінок. Котра витягувала хустку – буде щаслива, коли склянку – чоловік буде язикатий, коли гроші – хлопець буде багач, нитки -  чоловік буде гоноровий, а вінок – швидко вийдеш заміж.

Господиня. А тепер скиньте по чоботу, розкрутіть його із заплющеними очима, киньте. Де носик – там і милий.

5-а дівчина.                 Святий Андрію / 2р.

                        На тебе єдиного маю надію.

                        Скажи мені нині, дорогий Андрію,

                        Звідки я маю чекати надію.

(Дівчата кидають чобітки. Хлопці жартома ворожать, сміються).

6-а дівчина. Поставте, тітонько, наші чобітки до порога. Першою вийде заміж Іванка, другою - Мар'яна, третьою – Соломія, інші – будуть дружками.

Іванка: (танцюючи)

Чобітки веселі в мене, як піду гуляти,

Чобіточки тупотять,- хочуть танцювати.

Господиня: Грицьку, ану познайом нас з своїми друзями. Може, хто піде за жениха до моєї доньки?(сміються)

Грицько: А чим я не жених? Може, й не зовсім гарний, та роботящий. Вже як за щось візьмусь – за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду, а що вже обідати люблю! Обідав би до самої вечері, вечеряв би до самого сніданку. Вибереш мене – горя не знатимеш.

Хлопець3: Не хоче вона тебе, - ти роботящий, а вона хоче багатого. Мене звати Назар. Я хазяйський син. Багатий. Маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться. Зате, бачить добре. Маю землі видимо-невидимо. Скільки б не дивився і не придивлявся – не побачиш. А що вже худоби! І жуки, і гусінь, і мухи, а що вже комарів – світу білого не видно!

Хлопець : Не підходите ви їй! Вона хоче роботящого, розумного та гарного! А мама кажуть, що я такий гарний, як місяць, а розумний, як п’ять президентів вкупі. Мені б ще таку жінку, як я. А то візьму гіршу – люди сміятимуться. Ти не дивися, що я такий замурзаний, ти мене вмий, причеши, дай гроші - і можна на дискотеку  шкандибати! А цілуватись я і зараз готов.

Хлопець : Сидів би вже тихо! Грицьку, а що ти там робиш?

Грицько. Хочу й собі поворожити. Може, і я заміж вийду (Ворожить на квітках – «любить» - «не любить»).

Господиня. Хлопці не ворожать, і що ти собі видумав?

Хлопці. Дівчата! А чи готові ваші вареники? Почастуйте нас!

Оксана: Їжте, гості, просим  щиро, вареники наші з сиром.

                Вареники непогані, вареники у сметані.

Господиня. Зараз ми вас почастуємо.

(Співають пісню «А мій милий вареничків хоче». Дівчата пригощають хлопців варениками)

Грицько. Ого, яка купа людей зібралася! І давно ви тут сидите? Напевно, всі такі голодні? (Звертається до глядачів): Хочете вареничків? (дражнити вареником)

-       Так.

Господиня. Тоді пограємо в козаків.

Залізають у мішки, стрибають до столу з варениками.

Хто перший добіжить, того частують варениками. Лунає музика

Господиня. Вареників наїлися, а про калиту забули.

Оксана:  Ось вона, калита, яка гарна! (виймає з кошика великого коржа, загорнутого у рушник). А ще принесли і квача з сажею.

Соломія:   А де ж ми її причепимо?

Господиня:  А ось тут, на сволоку, під самими дверима. Допоможіть мені, дівчата.

Дівчата беруть калиту, прив’язують до неї червону стрічку, другий кінець якої протягують через сволок так, щоб, коли смикнути за нього, калита підстрибувала вгору, і співають

У небо, калита, у небо,

А ти, сонечку, підіймись:

Ми калиту чіпляємо,

На місяць поглядаємо,

Свою долю-радість закликаємо...

Входить пан Калитинський з калитою і квачем. Дівчата тримають на мотузці підвішену калиту

-       Я, пан Калитинський, прошу пана Коцюбинського калиту кусати!

(Коцюбинський їде на коцюбі).

-       Добрий вечір, пане Калитинський!

-       Дорого здоров'я, пане Коцюбинський!

-       Куди ідете?

-       Іду калиту кусати.

-       А я буду по писку писати!

-       А я вкушу!

-       А я писну!

(Коцюбинський намагається не сміятись і вкусити)

Хто ще буде калиту кусати? (Калитинський смішить , пробують вкусити. Співають або говорять:

            А наша калита нам набила живота.

            А тепер ми її з'їли і за пером полетіли.

            А наша калита та й з маком і медом.

            Йди до неї, кусай її, сторожа не бійся.

            Кусай, кусай калиту, але не засмійся.

            Йди до неї, кусай її , і назад не вертайся,

            А як вдасться вдало відкусить, пару сподівайся.

Ще кусають. Парубок їде до калити

1-ий парубок.  – Діду, діду, я на коцюбі їду.

Калита - А що везеш?                     - Міх.

               - А що в міху?                     - Сміх.

               - То засмійся.                      - Нема чого сміятися, коли калиту кусати.

               - А я буду сажею писати.  - А я буду калиту кусати.

               - А я писну.                           - А я кусну.

Соломія:          Дівчата, давайте і ми спробуємо вкусити калиту!

Дівчата по черзі “їдуть” до калити на рогачі. Ця весела гра є кульмінацією Андріївського вечора.

Пан Калита.  Калинники-житники, славно дбайте, калиту ославляйте (Знімає калиту і роздає всім учасникам порівну).

Я розкажу вам пригоду, що зі мною сталось.

Мав же я дівчиноньку, Іванкою звалась.

Вона мені сорочку шила-вишивала.

Як прийшла неділенька, я в сорочку вбрався,

Вийшов я на вечорниці – весь народ зглядався.

То ж не свита, не сіряк, а така рубаха.

Оце мила мені шила – гола костомаха.

( показує подерту сорочку)////

Дівка.  Давай дружити! Не тікай від мене! Я не тільки дуже гарна, та ще й господиня найліпша! Ось послухай, як люди мене хвалять!

Співають пісню “Чом я не хазяйка”.

Господиня. Ну й насмішили хлопці!

- Дякуємо, тітонько, вже й додому пора.

 Хлопці.    От поволі затихають наші вечорниці.

                   Не забудьте ви дороги у наші світлиці.

                   Хай любов і щире слово душу вам зігріє.

                   Пам'ятайте вечорниці в ніч на Андрія.

Дівчата і хлопці. Запам'ятаємо.

Господиня: Дякую і вам, мої любі, що так гарно засвоїли народні звичаї і так красиво провели сьогоднішні вечорниці. А всім присутнім в залі дякуємо за увагу! А за те, що вони нам так гарно аплодували, ми почастуємо їх варениками!

Дівчата з макітрами вареників виходять у зал і частують глядачів

Звучить козацький марш

                                   Добрий вечір, дівчатонька

            Добрий вечір, дівчатонька                              Ми роботи не боїмося

            Помагай Біг.                                                   Анітрошки.

            Вечорниці розпочнемо                                   Навіть вмієм чисто мити

            Дружно всі ми. (2 р.)                                       Миски й ложки. (2 р.)

                                   Чом я не хазяйка

            Чом я не хазяйка,                                           Ідуть люди з поля,

            Чом не господиня,                                          Ідучи сміються,

          Сім днів хати не мела, (2 р.)                           Що у неї в подушках (2 р.)

            Печі не топила.                                                           Ворони несуться.

Не смійтеся, люди,

Якось воно буде,

Я ворону поскубу — (2 р.)

Ще й перина буде.

Ой, Андрію, муку сію

Ой, Андрію, муку сію,                                        Ой скажіть нам, люди добрі,

Гречаники печу,                                                 Чим Андрій хворіє —

Я такими Андріями                                            На роботі замерзає,

Через плоти мечу.                                                        Біля миски пріє.

Ой гайові горішеньки,

Гайові, гайові,

Ой то нам ся сподобали

Очка Андрійові.

Гра «Гопачок»

Діти проговорюють речитативом:

Затанцюймо під свисток славний танець «Гопачок».

Щоб батьки могли радіти, як танцюють їхні діти.

По сигналу включається музика «Гопак» і діти виконують рухи. Перемагає – кращий танцівник.

Народна гра «Ой, чук, гречки»

Кладуться навхрест дві однакові палиці. Гравець має під речитатив стрибати між ними, не наступивши. Переможцем буде той, хто протримався найдовше. За ведучим повторюють всі такі слова:

Ой, чук – гречки, чорні овечки.

Я овечки зажену, гречку я перескочу. (декілька раз)

Народна гра «Палиця»

Ведучий виносить довгу палицю і пропонує трьом учасникам виміряти удачу. По-черзі ті мають тісно в однаковому порядку один побіля одного обхвачувати кулаками палицю, піднімаючись все вище і вище. Виграє той, кулак якого помістився на кінці палиці. Гра проходить весело, бо потрібно дотягуватись до високої палиці дітям меншого зросту. Приймаються допомоги присутніх (підняти, підставити спину).

Гра «Відгадай, чий голосок»

Діти утворюють коло, в центрі кола – гравець із зав’язаними очима. Діти ідуть вправо. За ведучим проговорюють слова:

Ось зробили коло ми і ідемо дружно всі,

Ти в середині стоїш, знаєм добре – ти не спиш.

Не дрімай же, друже наш, розвернемось всі ми враз.

Діти повертаються у зворотному напрямку:

А як скажем...

(говорить хтось за вказівкою ведучого): Скік, скік, скок!

Всі: Відгадай ,чий голосок?

Якщо вдалося відгадати, той, хто проговорював – стає в середину кола.