середа, 30 березня 2016 р.

Як відучити дитину лихословити


   Вперше почувши від дитини матюк, більшість батьків лякаються, але при цьому насилу стримують усмішку: безглуздість брутальних слів із дитячих вуст настільки очевидна, що все це хочеться зарахувати до забавних курйозів…Усміхнулися нишком, але тривога залишилася: а що як приживеться? Як поводитися, щоб малюк не пішов у школу із надто багатим словниковим запасомПсихологи стверджують: поведінка батьків у цій ситуації значною мірою визначається віком дитини.Попереджаючи, постарайтеся пояснити. У початкових класах діти знають, які слова можна говорити в присутності дорослих, а які не можна. Вони сприймають ситуацію природно, тому якщо хтось дозволив собі лаятися матом, то напевно дитина перейняла звичку від домочадців. Батькам необхідно пояснити дитині, що такий вид спілкування неприпустимий. Це найголовніше завдання батьків на даному етапі розвитку дитини. Не забувайте подарувати подарунок дитині, якщо вона не матюкається. В якості подарунка мо
жна подарувати похід в кіно, покупку диска або книги.
11 – 16 років: підлітки лаються, щоб виглядати круто. У компанії підлітків лаятися матом вважається крутим заняттям. Чим більше підліток лається перед однолітками, тим крутіше він виглядає. Якщо підліток лається матом, спробуйте залучити його увагу на доведений науковий факт: слово може керувати долею людини. Кожне слово має значення, а воно може бути добрим чи поганим. Молитви, вірші – речі, які можуть змінити долю на краще, і матюки можуть зіпсувати долю людини. На жаль, ми не завжди знаємо, яким значенням володіє те чи інше слово. Можливо, ця думка зацікавить підлітка.
Використовуйте спосіб переконання, переконайте дитину, що людина у житті повинна відповідати за свої слова.
Не забороняйте! 
Педагогічна аксіома «Заборонений плід солодкий» у цьому випадку працює на всі сто! 
Особливо кепську службу послужить заборона, якщо тато кожен удар молотком по пальцю супроводжує «як годиться». Випущену з рук чайну ложку – також. Гру української збірної з футболу – так само… 
На жаль, у віці після восьми років усі розмови й вмовляння практично марні. Дитина навчилася спостерігати та робити висновки. І хоч як би банально це звучало, сила особистого прикладу має величезне значення! 
Батьки підрослої дитини, по суті, вступають  у боротьбу з навколишнім світом за право впливу на свою дитину. І якщо переможе вулиця з її лексикою, звинувачувати, крім себе, нікого.
А Ваша дитина вже матюкалась?
   ПЕРВОЦВІТИ ПРОСЯТЬ ЗАХИСТУ... І школярі Миколаївської початкової школи роздумують, міркують, філософствують, фантазують  про це.
Підсніжник – це є хлопчик,
дзвінкий, наче горобчик,
Він усіх вітає, весну зустрічає.
Пролісок – його брат,
У лісі постовий-солдат.
Вони двоє дружать,
Весні красній служать.
Анемона їх сестра.
В неї біла голова.
В неї усмішка найкраща,
Бо це квітка не ледаща.
Троє вони будуть дружити,
 На галявці разом жити!

Софія Грисюк, 2-А
Мені конвалія приснилась,
склала листочки й просила мене:
-          Пожалій, не зривай,
Мою красу в смітник не викидай!
Підсніжники білі, як сніг,
Людині туляться до ніг.
Весняні квіточки-малята
Летять, немов ангелята.
Чередніченко Юлія, 2-Б
До нашого краю прилетіла весна,
Подарувала аромати дивні вона.
Кожна її дитинка-квіточка дуже гарна,
Але життя таке примарне!
Особливо я люблю крокус,
Весни барвистий фокус.
Суперово чаклує і всім радість дарує.
Сон-трава до нього пригортається,
Від злих рук уміло захищається:
Приколише тебе до сну,
Як схочеш обкрадати весняну красу!
Кос Дарина, 4-Б
Ніжні конвалії в лісі росли, під вітерцем гойдалися, до пташиної пісні прислухалися. Щороку менше ставало їх, бо кожен зривав, цілі кошики набирав, добрі гроші заробляв. А діти в ліс на екскурсію прийшли, чудо конвалієве знайшли. Та не стали квіти зривати, а почали їх питати: «Конвалії милі! Чом голівки похилили?»  Дрібні квітки тихо шелестіли, їх дзвіночки силу погубили. «Ой, малі бідолашки, не переживайте, до нас довіру майте!»
   Діти викопали квіти, в землю загорнули і додому поспішили. Посадили в городі – от і допомога природі! Підливали, доглядали, добрива давали, від шкідників захищали. Лине дзвін поміж дерева, бо конвалія – королева!
Венчур Марія, 4-А

А більше - у нашій однойменній збірці. І побажайте нам успіху в обласному етапі конкурсу юних поетів!