ПЕРВОЦВІТИ ПРОСЯТЬ ЗАХИСТУ... І школярі Миколаївської початкової школи роздумують, міркують, філософствують, фантазують про це.
На галявці разом жити!
Підсніжник – це є хлопчик,
дзвінкий, наче горобчик,
Він усіх вітає, весну зустрічає.
Пролісок – його брат,
У лісі постовий-солдат.
Вони двоє дружать,
Весні красній служать.
Анемона їх сестра.
В неї біла голова.
В неї усмішка найкраща,
Бо це квітка не ледаща.
Троє вони будуть дружити,
Софія Грисюк, 2-А
Мені конвалія
приснилась,
склала
листочки й просила мене:
-
Пожалій,
не зривай,
Мою красу в
смітник не викидай!
Підсніжники
білі, як сніг,
Людині
туляться до ніг.
Весняні
квіточки-малята
Летять, немов
ангелята.
Чередніченко Юлія, 2-Б
До нашого краю прилетіла весна,
Подарувала аромати дивні вона.
Кожна її дитинка-квіточка дуже гарна,
Але життя таке примарне!
Особливо я люблю крокус,
Весни барвистий фокус.
Суперово чаклує і всім радість дарує.
Сон-трава до нього пригортається,
Від злих рук уміло захищається:
Приколише тебе до сну,
Як схочеш обкрадати весняну красу!
Кос Дарина, 4-Б
Ніжні конвалії в лісі росли, під вітерцем гойдалися, до пташиної пісні
прислухалися. Щороку менше ставало їх, бо кожен зривав, цілі кошики набирав,
добрі гроші заробляв. А діти в ліс на екскурсію прийшли, чудо конвалієве
знайшли. Та не стали квіти зривати, а почали їх питати: «Конвалії милі! Чом
голівки похилили?» Дрібні квітки тихо
шелестіли, їх дзвіночки силу погубили. «Ой, малі бідолашки, не переживайте, до
нас довіру майте!»
Діти викопали квіти, в землю
загорнули і додому поспішили. Посадили в городі – от і допомога природі!
Підливали, доглядали, добрива давали, від шкідників захищали. Лине дзвін поміж
дерева, бо конвалія – королева!
Венчур Марія, 4-А
А більше - у нашій однойменній збірці. І побажайте нам успіху в обласному етапі конкурсу юних поетів!
Немає коментарів:
Дописати коментар